Захворювання опорно-рухового апарату зустрічаються у людей різних вікових груп. Для дітей і підлітків є характерним викривлення хребта, тобто сколіоз.

Патологія прогресуюча. Якщо не вжити дієвих заходів, вона загрожує серйозними наслідками. Тому лікування сколіозу відкладати не можна.

Недуга найчастіше вражає школярів. У дітей хребетний стовп тільки формується і до викривлення здатні привести безліч факторів:

• неправильне положення за партою;
• недостатнє або надмірне фізичне навантаження;
• вроджені аномалії;
• ДЦП;
• неправильні рухові навички;
• різна довжина ніг;
• інфекційні захворювання;
• травми;
• запалення м’язової тканини;
• новоутворення в хребті.

Ефективність методів лікування сколіозу безпосередньо пов’язана з видом захворювання і ступенем викривлення хребетного стовпа.

У медицині прийнято розрізняти S і С-образні відхилення хребетного стовпа від прямої осі. У першому випадку вигин спостерігається одночасно в двох місцях, друга форма являє собою односторонній прогин. Бувають одно- і двосторонні сколіози.

Залежно від того, наскільки сильно скривився хребет, розрізняють 4 ступеня захворювання.

• При першому ступені відхилення непомітні візуально і дитина майже не відчуває незручностей.
• Другий ступінь характеризується вигином до 25 градусів і явними симптомами.
• На третьому і четвертому ступенях хребет значно викривлений, порушується робота внутрішніх органів, дитині складно рухатися.

Чим менший ступінь, тим дієвішим є лікування сколіозу.

Прояви хвороби обумовлені її формою і тяжкістю. Поширена симптоматика сколіозу:

• асиметричне розташування плечей, сосків, таза;
• головний біль;
• висока втомлюваність;
• неврологічні розлади;
• біль в місці викривлення.

Сколіоз хребта потребує кваліфікованого лікування, оскільки з розвитком викривлень порушується робота шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та статевої систем. Наслідками сколіозу можуть стати дитячий енурез, запори, хворобливі місячні, патології вагітності та пологів, жіноче і чоловіче безпліддя.

Не виключений синдром хребетної артерії, при якому шийна артерія звужується і мозок не отримує достатньо кисню і поживних речовин – розвивається гіпоксія.

Ще одна небезпека сколіозу в тому, що він викликає психологічний дискомфорт. Людина сприймає викривлення як фізичний недолік, відчуває комплекси, обмежує себе в особистому і соціальному житті.

Щоб поставити діагноз “сколіоз”, необхідна консультація спеціаліста. Фахівці проводять функціональні тести, фізикальні дослідження. Для визначення градуса відхилення хребетного стовпа призначають рентгенографію і МРТ.

Класична медицина вибирає методи лікування сколіозу виходячи зі ступеня викривлення, віку і статури пацієнта. Головним критерієм є стан хребетного стовпа.

Залежно від нього вибирають:

• Спеціальну гімнастику. Вона приводить хребет в правильне положення шляхом розтягування м’язів з одного боку і укорочення з іншого.
• Мануальну терапію. Її ефект теж полягає в розтягуванні / укорочуванні м’язів, фіксації м’язів і хребців в потрібному положенні, але досягається роботою терапевта.
• Корсетотерапію – корекцію, яка відбувається за рахунок жорсткого механічного впливу.
• Оперативне лікування. Хірург повертає хребту правильну форму, використовуючи металеві конструкції і аутотрансплантат.

Очевидно, що по суті всі ці методи лікують результат патології. Але якщо не виявити і не усунути причину, хребці, примусово повернуті до норми, будуть прагнути знову розвернутися вбік. 

Якщо традиційне лікування передбачає механічну зміну кривизни хребетного стовпа, то остеопат діє інакше: шукає в структурах організму той збій, який викликав сколіоз.

Причина може бути навіть не у самій спині, а в напруженні і зміщенні мембран кісток черепа, які виникають внаслідок:

• пологових травм;
• патологій внутрішньоутробного розвитку;
• кесаревого розтину;
• витягнення немовляти з утроби матері за голову за допомогою щипців.

Цифри можуть шокувати, але зі зміщенням черепних кісток і мембран народжуються 95% дітей. Приблизно у половини з них організм відновлюється завдяки системі саморегуляції або ж «заганяє» проблему всередину. І не виключено, що в період активного розвитку вона нагадає про себе розвитком сколіозу.

В процесі остеопатичної корекції фахівець “відшуковує” ділянки, де є спазм мембран, і повертає їм рухливість. Потім виправляє положення м’язів і кісток. Коли причина сколіозу ліквідована, тіло (за підтримки остеопата) поступово приводить хребетний стовп і кістки тазу в природне фізіологічне положення.

Чим раніше почати лікування, тим кращим буде результат. Найбільш вражаючий результат дає лікування сколіозу у дітей, поки захворювання ще не сильно викривило хребет і не викликало значних дисфункцій внутрішніх органів.

При дуже запущеному сколіозі для прогресу в саморегуляції організму потрібне тривале остеопатичне лікування. Але в нашій практиці нерідкі випадки, коли фахівцеві-остеопату вдавалося значно поліпшити стан навіть дорослих пацієнтів.

Попередити сколіотичні порушення постави у дітей можна. Для цього потрібні:

• Різноманітне і збалансоване харчування з достатньою кількістю кальцію і білків.
• Правильно організовані ліжко і місце для навчання.
• Постійний прийом вітаміну D – 1000 МО на добу.
• Заняття плаванням і рухливими видами спорту.
• Обмеження часу, який дитина проводить в незручній позі за переглядом телевізора, комп’ютерними іграми.

Якщо виношування дитини і пологи були важкими або вона була народжена з допомогою кесаревого розтину, важливо звернутися до остеопата якомога раніше. Організм немовляти має високі компенсаторні можливості, і за допомогою остеопата в ранньому віці можна запобігти можливим проблемам зі здоров’ям.