З проблемою плоскостопості стикаються багато сімей, у яких є діти. Захворювання зумовлене деформацією стопи, при якому знижується її звід.

Чому лікування плоскостопості не можна відкладати? Анатомічно стопа є складною конструкцією, форма якої дозволяє рівномірно розподіляти вагу тіла. Кістки стопи з’єднуються міцними міжкістковими зв’язками і утворюють звід. Він створює амортизацію рухів при ходьбі та бігу.

У нормі стопа дорослої людини спирається на три точки. Стаючи плоскою, вона гірше амортизує, а значить збільшується навантаження на гомілкостоп, колінні і тазостегнові суглоби, різні відділи хребта. Так виникає ризик серйозних патологій.

Розрізняють вроджену і набуту плоскостопість. Перший тип з’являється через неправильний розвиток плода і трапляється досить рідко – в 5% випадків.

Решта 95% – набуте захворювання, головною передумовою якого вчені вважають генетично закладену слабкість сполучної зв’язкової тканини.

Інші значущі фактори, які можуть порушити правильне формування стопи:

• рахіт;
• переломи кісток стопи;
• енцефалопатія;
• поліомієліт;
• вальгусна деформація.

Коли сполучна тканина зв’язок слабка, до зміни висоти склепіння призводять:

• невідповідне взуття;
• тривала ходьба без відпочинку;
• зайва вага;
• шкідливі звички;
• малорухливий спосіб життя.

Тому профілактичні огляди для виявлення хвороби є важливими, оскільки допомагають почати лікування плоскостопості негайно.

Захворювання проявляється ниючими болями в ногах, набряками після ходьби, а розвиваючись призводить до викривленням пальчиків і утворення мозолів. Дитина утримується від рухливих ігор і прогулянок, швидко втомлюється.

Без лікування плоскостопості у дітей порушується постава, формується сколіоз. Також виникають або прогресують патології хребетного стовпа: остеохондроз, міжхребцеві грижі. У дитини з’являються болі в спині.

Прогноз на ускладнення захворювання – деформація суглобів, постійний больовий синдром, хронічна втома.

Визначити, чи є плоскостопість можна навіть в домашніх умовах: досить змастити ступні жирним кремом і постояти на аркуші паперу. Відбиток покаже, наскільки правильно дитина спирається на стопу і який розмір виїмки.

Вона повинна бути трохи більшою, ніж половина стопи, і розташовуватися посередині. При відсутності виїмки або її невеликому розмірі необхідно звертатися до фахівців.

Діагностика в медичних установах починається з огляду. Якщо лікар зробить висновок про можливу деформацію склепінь стоп, призначаються дослідження:

• плантографія;
• подометрія;
• рентгенографія під навантаженням в 2 або 3 проекціях.

Результати дають точне уявлення про ступінь плоскостопості, з урахуванням чого і обирається лікування.

Для лікування плоскостопості у дітей класична медицина використовує комплекс взаємодоповнюючих методів:

• фіксацію стопи в нормальному положенні за допомогою бинтування і гіпсування;
• масажі стоп і гомілок;
• лікувальну гімнастику;
• фізіотерапію;
• нічні ортези;
• носіння ортопедичного взуття.

До хірургічних методів лікування плоскостопості вдаються, якщо консервативні не дають результату. 

Остеопат розглядає тіло як єдину цілісну систему. Тому перед фахівцем стоїть ряд завдань:

• виявлення першопричини захворювання;
• зняття напруження мембранних мозкових оболонок;
• усунення спазмів м’язів нижніх кінцівок;
• відновлення еластичності зв’язкового апарату стопи.

Рівновага між усіма відділами опорно-рухової системи, яка порушується через плоскостопість, вимагає коригування і відновлення. Остеопат буде працювати не тільки зі стопами, але і з усім хребетним стовпом, структурами таза і черепа.

Остеопатична терапія балансує організм, орієнтує його на мобілізацію внутрішніх ресурсів і самовідновлення.

Після роботи остеопата:

• кістки займають фізіологічно правильне положення;
• відновлюється мобільність структур тіла;
• поліпшується координація роботи м’язів.

Щоб прискорити реабілітацію організму і сформувати правильні рухові навички, остеопат рекомендує пройти перенавчання рухових стереотипів. Спеціаліст також дає пацієнтові рекомендації, яким чином краще перебувати в статичних положеннях.

Важливий етап лікування плоскостопості – позбавлення від біохімічних і психосоматичних причин дисфункції. Для цього застосовуються прикладна кінезіологія, частотно-резонансна терапія, методи ДПДГ і відправних точок.

Попередити розвиток плоскостопості можна за допомогою простих і доступних заходів:

• контроль ваги;
• здорове харчування за віком;
• використання ортопедичного взуття;
• регулярне фізичне навантаження;
• участь в рухливих іграх;
• ходьба босоніж.

І ще одна обов’язкова умова профілактики – огляди у ортопеда або остеопата.