Міжреберна невралгія – больовий синдром, викликаний здавленням або подразненням міжреберних нервів. Не помітити таку патологію неможливо: її супроводжує гострий біль (нападами) з однієї зі сторін грудної клітки.

Больові відчуття посилюються при рухах, диханні і промацуванні зони ураження. У деяких точках біль може бути особливо сильним. Він створює значний дискомфорт, заважаючи повсякденній діяльності і сильно погіршуючи якість життя.

Перелік можливих причин міжреберної невралгії великий.

• Травми хребта і грудної клітки.
• Захворювання легенів, серця.
• Дегенеративні зміни в хребті: остеохондроз, сколіоз.
• Спазми міжреберних м’язів.
• Інфекційні захворювання, які вражають нерви: грип, оперізуючий лишай.
• Патології нервової системи: склероз, радикуліт.
• Захворювання шлунково-кишкового тракту, що порушують всмоктування вітамінів групи В, які необхідні для функціонування нервів.
• Обмінні порушення (цукровий діабет).
• Надмірні заняття спортом
• Стреси.
• Шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем.

Як і з іншими поліетіологічними захворюваннями, перед тим, як вибирати, чим лікувати міжреберну невралгію, слід виявити її першопричину.

В більшості випадків причиною больового синдрому стають безліч м’язових блоків в організмі, які мають виражений спастичний компонент.

Крім них, причиною ураження міжреберних нервів можуть стати: спондиліт, пухлини грудного відділу хребта або метастазування пухлин в цю область, хвороба Бехтєрєва, атеросклеротичні ураження судин на тлі вікових змін. 

Крім вираженого больового синдрому, міжреберну невралгію супроводжує ряд інших проявів:

• відчуття печіння в грудях;
• імітація сердечного болю (псевдокардіоалгія);
• втрата чутливості: оніміння, поколювання;
• посмикування м’язів в області ураження;
• посилення болю при фізичних навантаженнях, кашлі, сміху, чханні.

Біль у грудній клітці може посилюватися гіпертонусом м’язів: міжреберних, розгиначів спини, плечових, лопатки. В цьому випадку больовий синдром підсилюють рухи в плечовому відділі, повороти і нахили тулуба.

Подібна симптоматика не може залишитися непоміченою і пацієнт зазвичай відразу ж звертається за медичною допомогою. Тому міжреберна невралгія рідко призводить до ускладнень.

Однак пацієнт, який терпляче чекає, поки біль пройде сам, може зіткнутися з серйозними наслідками:

• Спазмом дихальної мускулатури, неможливістю вільного дихання.
• Зменшенням активності через сильні болі, від яких згодом перестають рятувати безрецептурні ліки.
• Зниженням рухливості ніг.
• Порушеннями серцевого ритму в результаті здавлювання нервів і спазмів м’язів.

Таким ускладненням можна запобігти, якщо вчасно звернутися до спеціаліста-остеопата, який комплексно підійде до діагностики і терапії захворювання.

Остеопатія і кінезіологія пропонують  індивідуальні рішення та дослідження першопричини недуги у кожного пацієнта окремо.

Згідно остеопатичного підходу, людський організм – єдина функціональна система. Відсутність руху або його нестача провокує порушення кровопостачання, живлення, метаболічні і гормональні зміни.

Вибравши правильний тип терапії, остеопат може уповільнити або зупинити патологічний процес. У більшості випадків можливо навіть регенерувати змінену структуру, наприклад, здавлений або пошкоджений нерв.

Для цього фахівець проводить маніпуляції з суглобами, застосовує техніки розслаблення мускулатури. Стимулює тригерні точки (області в м’яких тканинах, гіперчутливі до болю), здійснює нейромобілізацію.

Остеопатія – ефективний і безпечний метод позбавлення від міжреберної невралгії та супутніх патологій на довгий час. Дозволяє уникнути операційних втручань, прискорити зцілення і відновлення всього організму. 

Даному функціональному розладу нервів можна запобігти за допомогою простих правил.

• Активний відпочинок на свіжому повітрі.
• Збалансоване харчування.
• Застосування вітамінних комплексів (особливо вітамінів групи В).
• Уникнення надмірних фізичних і емоційних навантажень.
• Профілактика захворювань опорно-рухового апарату, в тому числі хребта.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете зберегти здоров’я і убезпечити себе від больових синдромів з боку нервової системи.