Міжхребцева грижа розвивається не за один день і навіть не за рік. Це захворювання може виникнути після накопичення негативних факторів, які позначаються на опорно-руховому апараті.

Останнім часом така патологія все частіше діагностується в людей молодого віку, як результат сидячого і малорухливого способу життя, нездорових статичних поз під час використання електронних девайсів. З кожним роком все більше молодих людей потребують кваліфікованої допомоги спеціаліста.

Міжхребцева грижа – це пошкодження сполучної тканини диска, в результаті чого відбувається його випинання або розрив, який зачіпає корінці спинного мозку і нервові закінчення. Це і викликає сильний біль в ділянці ураження.

Причини міжхребцевої грижі різноманітні:

• Травми хребта, м’язів спини.
• Відсутність дозованих фізичних навантажень.
• Зниження м’язового тонусу спини.
• Порушення обміну речовин.
• Вікові зміни.
• Генетичні чинники.
• Перенесені інфекційні захворювання

Міжхребцеві грижі можуть виникати в шийному, грудному і поперековому відділах хребта.

Симптоми міжхребцевої грижі, як було сказано вище, залежать від локалізації місця запалення:

• При патології в шийному відділі типовим є біль в області шиї, що віддає в руку, голову, область грудей і плечей, оніміння і поколювання в руках і плечах. Також спостерігаються симптоми погіршення кровопостачання головного мозку: болі, слабкість, запаморочення.
• Коли грижа зачіпає грудний відділ, виникають болі між лопаток, ребер (опоясуючі болі), у грудній клітці та верхній ділянці спини. Може знизитися чутливість в області рук, живота і спини. Через погіршення кровопостачання може порушитися робота органів шлунково-кишкового тракту і малого таза.
• Для патології диска в області попереку характерний сильний ниючий біль, який зменшується при зміні положення тіла. Іноді спостерігається прострілюючий біль при спробі повернути корпус. В основному біль віддає в ноги. Порушуються функції органів малого тазу.

Як бачимо, симптоматика досить різноманітна, але в будь-якому випадку все це створює пацієнту значний дискомфорт.

Будь-яка грижа незалежно від локалізації супроводжується больовим синдромом. Але крім цього патологія, якщо її не лікувати, створює ризик розвитку небезпечних ускладнень.

Серед них:

• Порушення кровопостачання і, відповідно, роботи внутрішніх органів.
• Парези, паралічі.
• У важких випадках – нетримання калу і сечі через здавлювання нервів, що відповідають за роботу органів видільної системи.

Своєчасне звернення до кваліфікованого фахівця допоможе запобігти таким наслідкам.

При підозрі на міжхребцеву грижу пацієнтові призначають:

• Рентгенографію хребта в передній і бічний проекціях.
• МРТ без контраста та з ним. 
• КТ.
• Електронейроміографію для оцінки ступеня залучення в патологічний процес нервових корінців.

На основі даних інструментальних методів, а також скарг пацієнта, лікар може поставити діагноз.

Найчастіше лікування буває консервативним і хірургічним. В основі консервативної терапії лежить застосування нестероїдних протизапальних препаратів. Іноді ефект має місцеве введення кортикостероїдів.

Крім цього, пацієнтам після того, як були зняті симптоми гострої грижі, в якості лікування пропонуються лікувальна фізкультура, йога, прикладна кінезіологія. Ці методи спрямовані на поліпшення тонусу м’язів, їх зміцнення, покращення розтяжки.

До хірургічного втручання вдаються рідко і в крайніх випадках, коли консервативне лікування мало або зовсім неефективне.

Остеопатія, на відміну від традиційної медицини, розглядає патологію міжхребцевого диска не як самостійний діагноз, а як наслідок інших порушень в організмі. Тому фахівці підходять до кожного випадку комплексно і індивідуально, знаходячи першопричину патології.

Найчастіше виявляють:

• Порушення кровообігу міжхребцевого диска.
• Патології внутрішніх органів, які спотворюють тонус м’язів і через них викликають викривлення скелета.
• Остеохондроз і інші дегенеративні зміни хребта.
• Викривлення хребта, сколіоз, порушення постави. 

Головним принципом остеопатії є балансування організму в цілому, а не лише в певних місцях. Спеціаліст-остеопат за допомогою м’якого впливу руками швидко усуває біль, а також знімає блоки і затиснення по всьому тілу.

Усунувши причину хвороби, фахівець стимулює організм до самовідновлення хребта і «самовидалення» гриж.

На відміну від багатьох інших методів класичної медицини, остеопатія дає тривалий ефект. Її дієвість в лікуванні міжхребцевих гриж підтверджена доказовими дослідженнями і науковими роботами. 

Профілактика цієї патології полягає в усуненні факторів ризику. Дотримання простих правил здатне надовго відстрочити утворення міжхребцевої грижі:

1. Активний спосіб життя, помірні фізичні навантаження.
2. Нормалізація режиму харчування, достатній питний режим.
3. Корекція і контроль ваги.
4. Підтримка правильної постави.
5. Приведення м’язів спини в стан природного балансу, а потім їх зміцнення.

Ті люди, які мають схильність до захворювань хребта, повинні регулярно проходити огляди у невролога з обов’язковим рентгенологічним або томографічних дослідженням.