Повторювані мігрені і оніміння кінцівок можуть вказувати на кіфоз грудного відділу. Це поширене захворювання опорно-рухового апарату, розвиваючись, здатне призвести до серйозних проблем зі здоров’ям: постійних больових відчуттів, порушень постави і роботи внутрішніх органів, втрати чутливості в руках і ногах та навіть утворення горба.

Головне в усуненні проблеми – своєчасне звернення до фахівців і отримання професійного лікування. Висококваліфіковані лікарі нашого центру мають великий досвід в корекції патології цього виду.

Причини, що викликають кіфоз грудного відділу, можуть бути вродженими і набутими. Перші діагностуються при народженні дитини та в ранньому віці, а до других веде низка несприятливих факторів:

• Гіпотонія м’язів.
• Незбалансовані фізичні навантаження.
• Неправильна постава під час сидіння або водіння автомобіля, дозвілля зі смартфоном чи планшетом (ігри, читання).
• Порушення харчування.
• Травми.
• Дегенеративні захворювання кісткової і хрящової тканини.
• Остеопороз.
• Хвороба Шейермана – Мау (юнацький кіфоз).

Також серед причин кіфозу грудного відділу може бути рак спинного мозку або метастазування в цю область – в даному випадку кіфоз стає одним з ускладнень хвороби.

Кіфоз ділиться на види: дугоподібний (сильна зігнутість) і кутоподібний (горб). Має чотири стадії розвитку. Вид і ступінь захворювання визначають вибір лікувальних заходів.

На перших стадіях розвитку хвороби пацієнти найчастіше скаржаться на больові відчуття в області грудного відділу. Коли з часом захворювання  розвивається, приєднуються наступні симптоми кіфозу грудного відділу хребта:

1. Оніміння в кінцівках.
2. Слабкість в руках і ногах.
3. Болі різної інтенсивності в шийно-плечовій зоні.
4.  Мігрені.
5. Порушення в роботі серцевої і дихальної систем.

Зовні кіфоз проявляється порушеннями постави, на пізніх стадіях спостерігається деформація грудної клітини, зміщення плечей вперед, а згодом і викривлення в інших відділах хребта – шийному та поперековому.

Лікування кіфозу на ранніх стадіях має сприятливий прогноз, оскільки ще відсутні деформації, які важко виправити. Але у випадку прогресування захворювання дає ряд ускладнень, таких як:

• Порушення рухливості і оніміння кінцівок.
• Негативні зміни стану структур кістково-хрящової системи (остеохондроз, формування міжхребцевих гриж).
• Зсув внутрішніх органів, що призводить до погіршення їх функціонування.
• Параліч як результат відмирання нервових закінчень.
• Інвалідизація.

Тому не варто чекати, допоки біль пройде або вщухне. Час грає ключову роль у запобіганні серйозних наслідків.

Діагноз кіфозу грудного відділу ставиться на основі скарг пацієнта, фізикального огляду, інструментальних методів дослідження:

• постуральних проб;
• м’язового тестування;
• КТ;
• МРТ.

Додатково фахівець може призначити аналізи на мікро- і макроелементи. Наприклад, при виявленні остеопорозу одним з діагностичних критеріїв є низький рівень кальцію.

Остеопатія спрямована перш за все на усунення причини хвороби і комплексну роботу з організмом, а не на роботу тільки з симптомом захворювання. Разом з дозованими фізичними навантаженнями вона забезпечує ефективне і майже завжди повне одужання.

При порушеннях опорно-рухової системи остеопатія дозволяє зняти м’язові спазми, скорегувати зміщення хребців, які не дають хребту знаходитися в правильному природному положенні і викликають численні негативні зміни в організмі.

За допомогою мануальних технік остеопат, м’яко впливаючи руками на тіло, покращує кровопостачання, обмін речовин, іннервацію і лімфоток в них. Це позитивно позначається  на стані організму в цілому.

Виявлений дефіцит певних вітамінів і мінералів поповнюють за допомогою харчування.

Для зміцнення м’язів спини і грудей остеопат складає для пацієнта комплекс вправ, які той повинен буде робити після усунення причини кіфозу грудного відділу.

Як і з будь-яким захворюванням, пов’язаним з хребтом, викривленню його грудного відділу можна успішно запобігти.

Профілактика грунтується на дотриманні простих рекомендацій, які формують правильну поставу:

• Зміцнення м’язів пресу і спини за допомогою фізичних вправ: плавання, ЛФК, скандинавської ходьби.
• Сон на жорсткому ліжку, що дає хребту знаходитися в правильному положенні.
• Зручне ергономічне робоче місце.
• Правильна поза під час сидіння, водіння автомобіля – без сутулості, згинання хребта.
• Практикування дихальних вправ.
• Збалансоване харчування.

Значуща умова здоров’я організму в цілому – мінімізація стресу, фізичних і емоційних навантажень.

Ці правила допоможуть зберегти ваш хребет в здоровому стані на багато років.